Штеменко Н. І. Органічна хімія та основи статичної біохімії

547(075.8)
Ш89
Штеменко Н. І.
     Органічна хімія та основи статичної біохімії : підручник для вищ. навч. закл. / Н. І. Штеменко, З. П. Соломко, В. І. Авраменко ; М-во освіти і науки України, ДНУ. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2003. – 644 с.

Викладено такі теоретичні положення органічної хімії, як класифікація і номенклатура органічних сполук, природа хімічного зв’язку, ізометрія, принципи реакційної здатності органічних молекул. Розглянуті найважливіщі механізми органічних реакцій та фізико-хімічні методи дослідження. Описано методи добування, фізичні й хімічні властивості вуглеводнів, гомота гетерофункціональних сполук, їх застосування у народному господарстві. Особлива увага приділена гетероциклічним сполукам, які відіграють важливу роль у процесах життєдіяльності й медицині.
Для студентів біологічних, хімічних, медичних, фармацевтичних спеціальностей вищих навчальних закладів.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
Глава І. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ
1. ПРЕДМЕТ ОРГАНІЧНОІ ХІМІЇ. ХІМІЧНА БУДОВА
1.1. Предмет органічної хімії
1.2. Основні етапи розвитку органічної хімії
1.3. Теорія О. М. Бутлерова про хімічну будову
2. КЛАСИФІКАЦІЯ І НОМЕНКЛАТУРА ОРГАНПЧНИХ СПОЛУК
2.1. Класифікація органічних сполук
2.2. Номенклатура органічних сполук
3. ПРИРОДА ХІМІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ
3.1. Іонний зв’язок
3.2. Ковалентний зв’язок
3.3. Донорно-акцеторний зв’язок
3.4. Водневий зв’язок
3.5. Сполуки без хімічного зв’язку
3.6. Атомні та молекулярні орбіталі
3.7. Типи перекривання орбіталей
3.8. Гібридизація орбіталей
4. ІЗОМЕРІЯ В ОРГАНІЧНІЙ ХІМІЇ
4.1. Структурна ізомерія
4.2. Геометрична ізомерія
4.3. Оптична ізомерія
4.4. Поворотна ізомерія. Конформація. Конформаційний аналіз
5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РЕАКЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
5.1. Кислотністъ та основність органічних сполук
5.2. Взаємний вплив атомів в органічних молекулах
5.3. Класифікація органічних реагентів і частинок
5.4. Механізми та типи органічних реакцій
6. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
6.1. Загальні закономірності взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням
6.2. Оптнчна спектроскопія
6.3. Інфрачервона спектроскопія
6.4. Спектроскопія ядерного магнітного резонансу
6.5. Мас-спектрометрія
Глава ІІ. ВУГЛЕВОДНІ
7. НАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ. АЛКАНИ. ПАРАФІНИ
7.1. Природні джерела та методи добування
7.2.Фізичні властивості
7.3. Хімічні властивості
7.4.Нафта та продукти її переробки
8. АЛКЕНИ. ЕТИЛЕНОВІ ВУГЛЕВОДНІ. ОЛЕФІНИ
8.1. Методи добування
8.2. Фізичні властивості
8.3. Хімічні властивості
9.АЦЕТИЛЕНОВІ ВУГЛЕВОДНІ. АЛКІНИ
9.1. Методи добування
9.2. Фізичнівластивості
9.3. Хімічні властивості
10.ДІЄНОВІ ВУГЛЕВОДНІ
10.1.Алени
10.2. 1,3-Алкадієни
10.2.1. Методи добування
10.2.2. Фізичні властивості
10.2.3. Хімічні властивості
10.2.4. Натуральний і синтетичний каучуки
11. АЛІЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
11.1. Загальна характеристика іметоди добування
11.2. Фізичні і хімічні властивості
11.3. Окремі представники
12. ІЗОПРЕНОЇДИ. ТЕРПЕНИ
12.1. Терпени. Загальна характеристика
12.2. Аліфатичні терпени 136
12.3. Моноциклічні терпени
12.4. Біциклічні терпени
12.5. Тетратерпени. Каротиноїди
12.6. Стероїди
13. АРОМАТИЧНІ СПОЛУКИ. АРЕНИ
13.1. Будова бензолу
13.2. Квантово-хімічний опис молекули бензолу
13.3. Номенклатура та ізомерія
13.4. Природні джерела та методи синтезу
13.5. Фізичні властивості
13.6. Хімічні властивості
13.7. Окремі представники
14. БАГАТОЯДЕРНІ. АРОМАТИЧНІ СПОЛУКИ З НЕКОНДЕНСОВАНИМИ БЕНЗОЛЬНИМИ ЯДРАМИ
14.1. Група дифенілу
14.2. Ди- і поліфенілметани
14.3. Барвники трифенілметанового ряду
15. АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ З КОНДЕНСОВАНИМИ
15.1. Нафталін
15.2. Антрацен
15.3. Фенантрен
15.4. Канцерогенні поліциклічні вуглеводні
Глава ІІІ. ГОМОФУНКЦІОНАЛЬНІ СПОЛУКИ
16. ПРАВИЛА ОРІЄНТАЦІЇ В БЕНЗОЛЬНОМУ ЯДРІ. КОРЕЛЯЦІЙНІ РІВНЯННЯ
16.1. Механізм орієнтації
16.2. Замісники першого роду, або орто-, пара-орієнтанти
16.3. Замісники другого роду, або мета-орієнтанти
16.4. Орієнтація в дизаміщених бензолах
16.5. Кореляційні рівняння
17. ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ
17.1. Номенклатура та ізомерія
17.2. Методи добування
17.3. Фізичні властивості
17.4. Хімічні властивості
17.5. Окремі представники
18. ГАЛОГЕНОПОХІДНІ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ
18.1. Методи добування
18.2. Фізичні властивості
18.3. Хімічні властивості
18.4. 0кремі представники
19. СГПИРТИ. ЕТЕРИ. ТІОСПИРТИ
19.1. Спирти
19.1.1. Номенклатура
19.1.2. Методи добування
19.1.3. Фізичні властивості
19.1.4. Хімічні властивості
19.1.5. Окремі представники
19.2. Ненасичені одноатомні спирти
19.3. Багатоатомні спирти
19.4. Етери. Епоксисполуки
19.5. Тіоспирти. Тіоетери
20. ФЕНОЛИ ТА АРОМАТИЧНІ СПИРТИ
20.1. Одноатомні феноли
20.1.1. Фізичні властивості
20.1.2. Хімічні властивості
20.1.3. Окремі представники
20.2. Багатоатомні феноли
20.3. Ароматичні спирти
21. АЛЬДЕГІДИ ІКЕТОНИ
21.1. Меюди добування
21.2. Фізичні властивості
21.3. Хімічні властивості.
21.4. Окремі представники
22. АРОМАТИЧНІ АЛЬДЕГІДИ І КЕТОНИ
22.1. Альдегіди
22.1.1. Методи добування
22.1.2. Фізичні властивості
22.1.З. Хімічні властивості
22.1.4. Окремі представники
22.2. КАРБОНОВІ КИСЛОТИ
23.1. Методи синтезу
23.2. Фізичні властивості
23.3.Будова карбоксиьъної групи
23.4. Хімічні властивості
23.5. Окремі представники
23.6. Вищі жирні кислоти. Ліпіди
24. ДИКАРБОНОВІ КИСЛОТИ
24.1. Загальна характеристика і фізичні властивості
24.2. Методи добування
24.3. Хімічні властивості
24.4. Окремі представники
25. ПОХІДНІ ВУГІЛЬНОЇ КИСЛОТИ
25.1. Галотенангідриди вугільної кислоти
25.2. Естери вугільної кислоти
25.3. Аміди вугільної кислоти
25.4. Похідні тіовутільної кислоти
26. КАРБОНОВІ КИСЛОТИ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ
26.1. Одноосновні карбонові кислоти
26.2. Дикарбонові ароматичні кислоти
27. АЗОТОВМІСНІ СПОЛУКИ
27.1. Нітросполуки
27.2. Аміни
27.2.1. Методи добування
27.2.2. Фізичні властивості і стереохімія
27.2.3. Хімічні властивості
27.3. Діаміни
27.4. Аміноспирти
28. НІТРОСПОЛУКИ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ
28.1. Методи добування
28.2. Фізичні властивості
28.3.Хімічні властивості
28.4. Окремі представники
28.5. Нітросполуки з нітрогрупою в бічному ланцюзі
29. АРОМАТИЧНІ АМІНИ
29.1. Загальна характеристика
29.2. Методи добування
29.3. Фізичні властивості
29.4. Хімічні властивості
29.4.1. Реакції за участю амінної групи
29.4.2. Реакції за участю бензольного ядра
29.5. Окремі представники
30. АРОМАТИЧНІ ДІАЗО-І АЗОСПОЛУКИ
30.1. Ароматичні діазосполуки
30.2. Реакції азосполучення. Азосполуки
31. АРОМАТИЧНІ СУЛЬФОНОВІ КИСЛОТИ. СУЛЬФОНИ. СУЛЬФОКСИДИ. СУЛЬФІДИ
Глава ІV ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНІ СПОЛУКИ
32. ГІДРОКСИ- ТА ОКСОКАРБОНОВІ КИСЛОТИ
32.1. Номенклатура
32.2. Гідроксикислоти
32.2.1. Методи добування
32.2.2. Фізичні властивості
32.2.3. Хімічні властивості
32.2.4. Окремі представники
32.3. Оксокислоти (альдегідо- та кетокислоти)
33. АРОМАТИЧНІ ФЕНОЛО-, ОКСИ- І АМІНОКИСЛОТИ
33. 1.Фенолокислоти
33.2. Ароматичні гідроксикислоти з гідроксилом у боковому ланцюзі
33.3. Ароматичні амінокислоти
34.ВУГЛЕВОДИ
34.1. Класифікація вуглеводів
34.2. Моносахариди
34.2.1. Будова моносахаридів
34.2.2. Конфігурація моноз і генетичні ряди. Епімери
34. 2.3. Циклічні форми моносахаридів. Таутомерія
34.2.4. Конформаційна ізомерія
34.2.5. Хімічні властивості
34.3. Похідні вуглеводів
34.4. Дисахариди
34.5. Полісахариди. Поліози
34.5.1. Гомополісахариди
34.5.2. Гетерополісахариди
35. АМІНОКИСЛОТИ
35.1. Класифікація амінокислот за хімічною будовою
35.2. Характеристика класів та окремих амінокислот
35.2.1. Моноамінокарбонові кислоти
35.2.2. Моноамінодикарбонові кислоти
35.2.3. Діамінокарбонові кислоти
35.2.4. Араматичні амінокислоти
35.2.5. Гетероциклічні амінокислоти
35.3. Класифікація амінокислот за гідрофобністю радикала
35.4. Методи добування амінокислот
35.5. Фізичні властивості амінокислот
35.6. Стсреоізомерія амінокислот
35.7. Кислотно-оснвні властності амінокислот
35.8. Хімічні властивості
36. БІЛКИ
36.1. Біологічна роль білків
36.2. Хімічний склад білків
36.3. Особливості пептидного зв’язку
36.4. Первинна структура білка
36.5. Вюринна структура білка
36.6.Третинна структура білка
36.7. Четвертинна структура білка
Глава V ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
37. ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА
37.1. Класифікація гетероциклічних сполук
37.2. Номенклатура гетероциклічних сполук
37.3.Номенклатура юнденсованих гетероциклічних сполук
38. П’ЯТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ З ОДНИМ ГЕТЕРОАТОМОМ
38.1. Фуран
Методи добування
38.2.Тіофен
38.3. Пірол
38.4. Індол
38.5. Біологічне значення похідних індолу
39. П’ЯТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛИ З ДВОМА ГЕТЕРОАТОМАМИ
39.1.Піразол (1,2-діазол)
39.2.Імідазол
39.3. Тіазол
40. ШЕСТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛИ 3 ОДНИМ АТОМОМ ОКСИГЕНУ
40.1. Пірани. пірони і пірилієві солі
40.2. Група бензопірану
41. ШЕСТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ З ОДНИМ АТОМОМ НІТРОГЕНУ
41.1. Піридин
41.2. Окремі представники та застосування
41.3. Піридинові алкалоїди
41.4. Хінолін
42. ШЕСТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛИ З ДВОМА ГЕТЕРОАТОМАМИ
43. КОНДЕНСОВАНІ СИСТЕМИ ГЕТЕРОЦИКЛИ З ДВОМА ГЕТЕРОАТОМАМИ
44. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ
44.1. Нуклеїнові основи
44.2. Нуклеозиди
44.3. Нуклеотиди
44.4. Первинна структура нуклеїнових кислот
44.5. Методи дослідження нуклеїнових кислот
44.6 . Закономірності чергування мононуклеотидів ДНК і деякі особливості геному про- та еукаріот
44.7. Просторова структура нуклеїнових кислот
44.8. Рибонуклеїнові кислоти
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>