Вступ до програмування мовою С++. Організація обчислень

004(075.8)
В85
     Вступ до програмування мовою С++. Організація обчислень : навч. посібник / Ю. А. Бєлов, Т. О. Карнаух, Ю. В. Коваль, А. Б. Ставровський. – Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2012. – 176 с.

Висвітлено основні поняття програмування, базові типи, операції й засоби організації обчислень мовою С++, а також елементи технології створення програм. Наведено численні приклади програм і окремих фрагментів коду, що наочно ілюструють викладений матеріал, і завдання для самостійного опрацювання.
Для студентів математичних напрямів навчання.

ЗМІСТ

Передмова
Розділ 1. Загальні поняття
1.1. Програми, дані, моделі, мови
1.2. Алгоритми та їхні властивості
1.3. Модель комп’ютера
1.4. Зображення чисел
1.4.1. Двійковий запис чисел
1.4.2. Принципи зображення чисел у комп’ютері
1.5. Мови програмування
1.6. Види діяльності зі створення програми
1.7. Кроки роботи з програмою
Розділ 2. Елементи мови С++
2.1. З історії створення мови С++
2.2. Перша програма – “Неllо, Word!”
2.3. Алфавіт і словник мови С++
2.4. Поняття типу даних
2.4.1.Типи даних
2. 4.2. Мінімальні відомості про базові типи
2.5. Різновиди констант
2.5.1. Символьні константи
2.5.2. Рядкові константи
2.5.3. Цілі константи
2.5.4. Дійсні константи
2.6. Поняття змінної величини
2.6.1. Змінні величини
2.6.2. Уведення значень у змінні й виведення їх на екран
2.6.3. Присвоювання: операція, інструкція, вираз
2.6.4. Ініціалізація змінних
2.7. Поняття вхідною потоку
2.7.1. Поняття потоку
2.7.2. Операція вставки з потоку
Розділ 3. Прості математичні обчислення
3.1. Арифметичні операції
3.1.1. Операції, операнди, вирази
3.1.2. Старшинство операторів і порядок виконання операцій
3.1.3. Бібліотечні математичні функції та константи
3.1.4. Складеніприсвоювання
3.1.5. Особливості цілих типів
3.2. Сумісність і перетворення типів
3.2.1. Сумісність типів за присвоюваннямі перетворення типів
3.2.2. Сумісність і правила перетворення типів у виразах
3.2.3. Явне перетворення типів
3.З. Виведення значень виразів
3.3.1. Операція вставки у вихідний потік
3.3.2. Елементи форматування вихідного потоку
3.4. Приклад програми й поняття якості коду
3.4. 1. Коментарі та якість коду
3.4.2. Змістовні імена
3.4.3. Іменування констант
3.4.4. Константи як змінні з незмінним значенням
Розділ 4. Найпростіші засоби керування порядком обчислень
4.1. Умови
4. 1.1. Операції порівняння
4.1.2. Логічні операції
4.1.3. Умовні вирази
4. 1.4. Операція розгалуження
4.2. Інструкції розгалуження
4.3. Блок
4.4. Область дії оголошення імені
4.5. Вибір із кількох варіантів
Розділ 5. Допоміжні функції, або підпрограми
5.1. Підпрограма – опис розв’язання підзадачі
5.2. Функція та її виклики
5.2.1. Приклад функції у програмі
5.2.2. Прототип функції
5. 2.3. Функція, що не повертає значень
5.3. Параметри-значення й параметри-посилання
5.3.1. Два різновиди параметрів
5.3.2. Повернення значень за допомогою параметрів
5. 3.3. Підстановка аргументів на місце параметрів
5. 3. 4. Функція обмінює місцями два значення
5.3.5. Параметр-посилання чи параметр-значення?
5.4. Переозначення функцій
Розділ 6. Циклічні алгоритми
6.1.Прості інструкції повторення обчислень
6.1.1. Циклічна обчислення факторіала
6.1.2. Інструкція циклу з передумовою
6.1.3. Збільшення та зменшення
6.1.4. Інструкція циклу з післяумовою
6.1.5. Переривання та продовження циклу
6.2. Інструкція циклу for
6.3. Рекурентні співвідношення в циклічних алгоритмах
6.3.1. Рекурентні співвідношення
6.3.2. Програмування циклічних обчисленьза рекурентними співвідношеннями
6.3.3. Приклади застосування співвідношень
6.3.4. Системи рекурентних співвідношень
Розділ 7. Рекурсія
7.1. Виконання виклику функції
7.1.1. Пам’ять виклику функції
7.1.2. Огляд процесу виконання виклику
7.1.3. Автоматична пам’ять, або програмний стек
7 .2. Ознайомлення з рекурсією
7.2.1. Поняття та приклади рекурсії
7.2.2. Приклади рекурсивних функцій
7.3. “Підводні камені” рекурсії
7.3.1. Ханойські вежі
7.3.2. Глибина рекурсії й загальна кількість рекурсивних викликів
7.3.3. Приклад недоречного використання рекурсії
Розділ 8. Обробка та отримання послідовностей
8.1. Послідовності псевдовипадкових чисел
8.2. Статична пам’ять
8.3. Обробка послідовностей
8.3.1. Загальна схема побудови програми
8.3.2. Зміна умови завершення послідовності
8.3.3. Зміна дій, виконуваних із послідовністю
Розділ 9. Структурна організація програми
9.1. Програма в кількох файлах
9.2. Означення й оголошення імен змінних
9.3. Поняття простору імен
Бібліографічний список
Додаток А. Системи числення
Додаток Б. Пріоритет операторів мови С++
Додаток В. Деякі бібліотечні математичні функції
Предметний покажчик

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>